Работа веб-модели

Питання

Здравствуйте.

Мы с моим другом попали в очень щекотливую ситуацию.
Примерно год назад мы решили разнообразить наши отношения и зарегестрировались на сайте веб-моделей. Все было шутки ради и продлилось не больше месяца. Никаких файлов мы не распространяли, на сайты не выкладывали, на носителях не хранили. Только онлайн трансляции.
Мы уже и забыть забыли об этом, как нам знакомые показали сайт, где есть записи наших эфиров. Записывали не мы. Это очень распространённая практика на таких сайтах, запись потокового эфира с последующей публикацией на другом сайте для зарабатывания денег на просмотрах.
Так вот, нас интересует, могут ли нам предъявить ст. 301 КК и какие вообще последствия такого?
Анализируя ст. 301 КК сделала вывод, что трансляция не попадает под этот закон, так как отсутствует факт скачивания (а с ним и распространения, сбыта или ввоза в страну) порнографических материалов. Так ли это?
Сайт трансляции не украинский, сайт, где находятся записаные видео тоже не украинский. Сами мы туда это видео не выкладывали.

Відповідь

Відповідно до ст. 301 Кримінального кодексу України злочином, за який передбачена відповідальність є ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні.

Для детального аналізу того, чи є у Ваших діях склад даного злочину, потрібно розібратись із чого він складається, зокрема.

Об’єкт злочину – суспільні відносини, які складаються з приводу протидії поширенню порнографії. Порнографія – це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти.

Предметом аналізованого злочину є твори, предмети або інші зображення порнографічного характеру, які у назві ст. 301 скорочено визначені як порнографічні предмети.

Порнографічними предметами є предмети:

•  які становлять матеріальний предмет – річ (книги, фільми, фотопродукція, аудіо-, відеопродукція, у т. ч. реклама, картини, скульптурні зображення тощо);
• змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру. Форма зображення цієї сфери життя людей є неприйнятною з погляду суспільної моралі, загальновизнаних правил сором’язливості, прихованості відповідних стосунків від сторонніх осіб;
• призначені для збудження статевої пристрасті інших осіб, провокування їх статевої агресії. Тому предметом злочину, передбаченого ст. 301, є лише твори, інші предмети, призначені для збуту чи розповсюдження, а не для власного користування;
• не мають іншого призначення – мистецького, наукового, просвітницького тощо. Тому не можуть визнаватися предметом даного злочину відповідні ілюстрації в медичній чи юридичній літературі тощо;
• іншими особами (яким вони демонструються чи мають демонструватися) сприймаються саме як порнографічні і збуджують статеву пристрасть.

Об’єктивна сторона, характеризується вчиненням діяння з:

1. ввезення в Україну відповідних творів;
2. їхнього виготовлення, зберігання, перевезення чи іншого переміщення;
3. збуту чи розповсюдження таких творів;
4. примушування до участі в їх створенні.

Під ввезенням в Україну розуміється фактичне переміщення через державний або митний кордон України відповідних творів.

Виготовлення полягає як в безпосередньому створенні, так і в копіюванні, іншому відтворенні відповідних творів. Виготовлення є закінченим з моменту, коли особа виготовила хоча б один твір.

Під зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням відповідних творів, у володінні винного. Їхнє тримання можливе при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі тощо.

Перевезення – це переміщення відповідних творів по території України, за її межі з використанням будь-якого виду транспорту.

Іншим переміщенням вважатиметься перенесення відповідних творів з місця їх зберігання до іншого місця, передача відповідних творів за допомогою мережі Інтернет та ін.

Збут відповідних творів полягає в їх оплатному або безоплатному відчуженні (продаж, дарування, передача замість повернення боргу тощо). Для кваліфікації за ст. 301 КК достатньо збуту хоча б одного твору хоча б одній особі.

Розповсюдження відповідних творів є поняттям більш широким за змістом, включаючи як збут предметів злочину, передбачених ст. 301 КК, так і забезпечення платного або безоплатного ознайомлення (поширення) з ними якомога більшої кількості осіб (демонстрація фільму, роздавання книжок або плакатів, іншої друкованої продукції тощо).

Примушування до участі в створенні відповідних творів – це будь-які дії, спрямовані на те, щоб певна особа взяла участь у створенні відповідних творів (як автор або співавтор книги, комп’ютерної програми, відеофільму, як видавець книги, як редактор програми телебачення, як актор у фільмі тощо). Вчинення цих дій із застосуванням насильства ст. 301 КК не охоплює, потребуючи додаткової кваліфікації за відповідними статтями розділу II Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини проти життя і здоров’я особи.

Злочин вважається закінченим після вчинення дій, визначених у ч. 1 ст. 301 КК.

Суб’єкт злочину – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб’єктом дій з відповідними творами, вчиненими стосовно неповнолітніх або з примушуванням неповнолітніх до участі у створенні відповідних предметів, може бути особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося вісімнадцять років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов’язковою ознакою є також мета – збут або розповсюдження.

Про умисел на збут відповідних творів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці твори, так й інші обставини, зокрема: значна їх кількість; спосіб упакування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама цими творами не цікавиться, але виготовляє та зберігає їх.

Кіно- та відеопродукція, комп’ютерні програми порнографічного характеру є різновидом предмета аналізованого злочину, за наявності якого дії з ними оцінюються як кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 301). Це кіноплівки, відеоплівки, комп’ютерні дискети та цифрові носії інформації, на яких містяться фільми чи їхні окремі фрагменти відповідного змісту і призначення, або ж порнографічні відеоігри.

Отже, для надання відповіді на Ваше запитання, потрібно розуміти, чи підпадає трансляція, яку Ви робили з Вашим товаришем під склад злочину, який описано вище.