ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС щодо обов’язку МТСБУ сплачувати за страховика суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування. МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна. Отже лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим), та не може відповідати за прострочення виконання зобов’язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування.
Натомість у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов’язання зі здійснення регламентної виплати в нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов’язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми.
За прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування.
Натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення, і в такому разі Бюро має обов’язок сплатити її.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Велика Палата Верховного Суду 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 винесла постанову за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) на рішення Господарського суду міста Києва від 17 січня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ТВО «Маркс.Капітал» до МТСБУ про стягнення 8 054,87 грн, в якій зазначила таке.
ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода» здійснив зіткнення з автомобілем «Сітроен», власником якого є ОСОБА_2.
Вина ОСОБА_1, який порушив пункти 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, підтверджується постановою суду.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шкода» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі Договору страхування з СК «Україна».
22 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ФОП Шияном Д. С. укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування.
30 вересня 2015 року між ФОП Шияном Д. С. (клієнт) та Позивачем (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов’язується оплатити клієнтові всі права вимоги за грошовими зобов’язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатка № 1 до цього договору.
Позивач є кредитором у зобов’язанні за Договором страхування, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
СК «Україна» не здійснила виплату грошового зобов’язання за Договором страхування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 березня 2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство СК «Україна», визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів – позивача та СК «Арсенал Страхування» на суму 1 232 899,85 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 липня 2019 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута – СК «Україна» та закрито провадження у справі.
Станом на час звернення Позивача із цим позовом до суду його визнано кредитором СК «Україна» з грошовими вимогами, в тому числі за Договором страхування, у розмірі 17 237,17 грн, з яких: 9 179,30 грн завданий збиток, 773,32 грн – 3 % річних, 4 989,72 грн – інфляційні втрати, 2 294,83 грн – пеня.
19 серпня 2019 року у зв’язку з ліквідацією СК «Україна» Позивач звернувся до МТСБУ із заявою стосовно здійснення виплати відшкодування.
За виписками з рахунку Позивача, долученими до позову, Відповідач на виконання зобов’язання за Договором здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9 179,30 грн, однак невиплаченими лишилися суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нараховані у зв’язку з простроченням страховиком виконання зобов’язань за Договором страхування.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При цьому пунктом 41.3 статті 41 цього Закону передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Пунктом 22.2 Закону № 1961-IV передбачено, що відповідно до цього Закону потерпілим – юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, – МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов’язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов’язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов’язки правопопередника у зобов’язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV.
Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов’язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов’язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов’язань.
При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.
Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов’язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди особою.
Суди встановили, що МТСБУ виплатило Позивачу суму відшкодування шкоди і в цій частині спір між сторонами відсутній. У цій справі до МТСБУ заявлені вимоги про сплату 773,32 грн 3 % річних, 4 989,72 грн інфляційних втрат та 2 294,83 грн пені, нарахованих на суму страхового відшкодування, зобов’язання з виплати якого не виконав ліквідований страховик – СК «Україна», щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов’язань за договорами страхування, у тому числі за Договором страхування, право вимоги за яким набув Позивач.
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов’язків останнього як сторони у зобов’язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов’язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів. Тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов’язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов’язань за договорами страхування.
Положення Закону № 1961-IV не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов’язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними / невиконаними цим страховиком зобов’язаннями у вигляді нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України.
МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов’язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов’язання з виплати відшкодування.
Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов’язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов’язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Виходячи зі змісту наведеної норми, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов’язок сплатити її.
Водночас установлені у справі обставини не дають підстав для висновку про те, що МТСБУ з моменту набуття ним обов’язку із здійснення регламентної виплати допустило прострочення виконання цього зобов’язання. Позивач стверджує саме про те, що підставою нарахування пені є невиконання ліквідованим страховиком зобов’язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.
За наведених мотивів відсутні підстави для покладення на МТСБУ обов’язку із відшкодування пені, нарахованої у зв’язку із невиконанням зобов’язання за договором страхування ліквідованим страховиком, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні положень Закону № 1961-IV.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 вересня 2021 року у справі № 910/14293/19.
Згідно з яким за змістом положень пункту 20.3 статті 20, підпункту «ґ» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов’язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов’язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі. Та МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування. Оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід’ємною / складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
З огляду на викладене оскаржені рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову ТОВ «Маркс.Капітал» у задоволенні позову про стягнення з МТСБУ сум 3 % річних, інфляційних та пені в повному обсязі.
Юридична консультація адвоката
Отримати безкоштовну юридичну консультацію з цього питання можливо у коментарях до статті. Якщо питання стосується іншої юридичної проблеми, безкоштовну юридичну консультацію можливо отримати у коментарях на цій сторінці.
Зателефонувати адвокату, та записатися на консультацію, можливо за телефоном, вказаним на сторінці “Контакти“
Залишити відповідь