Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння. Речове право на чуже майно, як і право власності, має абсолютний характер. Суб’єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб’єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа з-поміж тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306).
Також особа, що правомірно керувала транспортним засобом, належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи.
Постанова, Велика Палата Верховного Суду, 14.12.2021, справа №147/66/17 (провадження №14-95цс20)
Постанова, Велика Палата Верховного Суду, 03.10.2018, справа №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 06.06.2018, справа №597/1070/15-ц (провадження №61-9445св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 07.11.2018, справа №200/21325/15-ц (провадження №61-37571св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 03.04.2019, справа №299/2811/16-ц (провадження №61-15714св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 17.10.2019, справа №300/193/17 (провадження №61-27123св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 27.11.2019, справа №607/3007/16-ц (провадження №61-19519 св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 24.03.2021, справа №755/2656/19 (провадження №61-22470св19)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 25.05.2022, справа №503/1597/16-ц (провадження №61-41194св18)
Матеріал підготовлено на основі інформації КОМІТЕТУ З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ НААУ за 2022 р.
Залишити відповідь