Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з частинами першою і другою статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань.
Постанова, Велика Палата Верховного Суду, 16.05.2018, справа №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18)
Постанова, Велика Палата Верховного Суду, 20.06.2018, справа №308/3162/15-ц (провадження №14-178 цс 18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 28.02.2018, справа №442/6904/15-ц (провадження №61-5767св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 27.06.2018, справа №755/82/17 (провадження №61-1860св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 17.10.2018, справа №526/1293/14-ц (провадження №61-20867св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 13.02.2019, справа №456/3525/15 (провадження №61-18269св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 11.04.2019, справа №127/16587/16-ц (провадження №61-29728св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 22.05.2019, справа №760/10719/15-ц (провадження №61-9309св 18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 24.07.2019, справа №607/7657/16-ц (провадження №61-12889св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 11.12.2019, справа №761/6406/16-ц (провадження №61-34162св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 03.06.2020, справа №676/3955/17-ц (провадження №61-37169св18)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 28.10.2020, справа №445/370/19 (провадження №61-10504св20)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 11.11.2020, справа №755/22467/15-ц (провадження №61-2341св19)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 28.07.2021, справа №756/8711/18 (провадження №61-6043св21)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 17.05.2022, справа №569/6553/20 (провадження №61-14827 св21)
Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 17.08.2022, справа №761/15232/18 (провадження №61-19661св20)
Матеріал підготовлено на основі інформації КОМІТЕТУ З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ НААУ за 2022 р.
Залишити відповідь