У справі, яка розглядалась, Верховний Суд встановив, що засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, статтею 1 якого визначено, що автомобільний перевізник – це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалось сторонами, що ТОВ «Скантрейд-Україна» здійснювало перевезення вантажу під час проведення спірної перевірки. Однак позивач наголошував, що таке перевезення здійснювалось ним виключно задля вирішення власних потреб.
Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону № 2344-III регламентовано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340.
Пунктом 1.5 Положення №340 визначено, що тахограф – це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Згідно з пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції.
Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.
У свою чергу, пунктом 1.3. Інструкції № 385, на який звертав увагу позивач, визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника.
Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.
При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб – це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.
Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Скантрейд-Україна зареєстроване як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність, основним видом якої є, зокрема, оптова торгівля будівельними матеріалами, а одним із додаткових видів діяльності – вантажні перевезення.
Згідно зі статутом ТОВ «Скантрейд-Україна» здійснює господарську діяльність, що не заборонена чинним законодавством України, з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками.
Також Верховний Суд наголошує, що згідно з ТТН під час спірної перевірки позивачем здійснювалось перевезення сухої будівельної суміші, тобто будівельного матеріалу, торгівлею яких і займається позивач. Авто, яке перевірялось під час перевірки (марка DAF 95XF480/ HANGLER) орендується позивачем за для здійснення господарської діяльності, а водій, який здійснював перевезення – є найманим працівником позивача.
Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, твердження судів попередніх інстанцій про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Окрім того, під час спірного перевезення ТОВ «Скантрейд-Україна» був задіяний найманий працівник.
Наведені вище висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 31.07.2024 р. у справі № 440/5873/23.
Юридична консультація адвоката
Отримати безкоштовну юридичну консультацію з цього питання можливо у коментарях до статті. Якщо питання стосується іншої юридичної проблеми, безкоштовну юридичну консультацію можливо отримати у коментарях на цій сторінці.
Зателефонувати адвокату, та записатися на консультацію, можливо за телефоном, вказаним на сторінці “Контакти“
Залишити відповідь