Верховний Суд 16.08.2023 року виніс постанову у справі № 160/12371/22, в якій зробив правовий висновок щодо строку застосування Укртрансбезпекою адміністративно-господарського штрафу.
Обставини справи
Згідно обставин справи 15.02.2022 року Укртрансбезпекою проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В ході проведення перевірки зупинено транспортний засіб, який належить ТОВ. Виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено статтею 60 вказаного Закону. Суть порушення: під час перевірки транспортного засобу відсутні документи передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа, внаслідок чого відповідачем складено акт від 15.02.2022 року.
За результатами розгляду справи 28.07.2022 року. Начальником територіального відділу Укртрансбезпеки винесено постанову. Про застосування адміністративно-господарського штрафу, що передбачений абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Згідно постанови на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень.
Товариство оскаржило вказану постанову. Підставою скарги є процесуальне порушення процедури здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт. Оскільки факт складання акту мав місце 15.02.2022 року, а справу Укртрансбезпекою розглянуто лише 28.07.2022 року. Тобто майже за спливом п`яти місяців. Такі дії суперечать пункту 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 . Зазначене також зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд зазначив наступне
Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
В розумінні вимог статті 1 цього Закону автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Позиції судів у інших справах
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 вказав. При виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності. Суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Також Верховний Суд наголосив, що строки, визначені в статті 250 ГК України, не можуть бути способом легалізації триваючого правопорушення. Вони мають слугувати засобом створення правової визначеності для особи. Зокрема, щодо неможливості застосувати до неї заходів відповідальності після закінчення встановлених цією статтею строків.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року у справі №7-рп/2001, яка стосувалась відповідальності юридичних осіб. Притягнення до юридичної відповідальності має здійснюватися у певному порядку. На підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення юридичними особами норм законодавства.
Стан регулювання притягнення юридичних осіб до відповідальності, зокрема, щодо визначення строків застосування до них заходів впливу, Конституційний Суд України вважає неповним. Таким, що не відповідає конституційному визначенню України як правової держави. При цьому, законодавець може диференціювати строки притягнення до відповідальності, процедуру застосування заходів впливу до порушників законодавства залежно від особливостей суспільних відносин, що регламентуються зазначеним законодавством.
Разом з цим, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 (з посиланням на постанову Верховного Суду України від 27 травня 2014 року у справі № 21-126а14) Верховний Суд зазначив. При застосуванні статті 250 ГК України слід враховувати таку обставину як триваючий характер правопорушення. Строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру застосовується стосовно форм відповідальності карального (майнового) характеру. Зокрема, накладення фінансових санкцій, але не повинен застосовуватися стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки. (зокрема, примусові заходи організаційно-правового характеру).
Згодом цей висновок щодо застосування норм права також застосовано Верховним Судом у постанові від 29 липня 2020 року під час касаційного розгляду справи № 826/4778/16.
Встановлено відсутність правового висновку у подібних справах
Водночас, Верховним Судом не висловлювався висновок про застосування норм статті 250 ГК України у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації Укртрансбезпекою повноважень, під час застосування статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Тобто застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Беручи до уваги раніше викладені підходи Верховного Суду щодо правозастосування норм статті 250 ГК України. Які можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається, колегія суддів вважає за необхідне викласти такі мотиви.
Правовий висновок Верховного Суду щодо строку застосування Укртрансбезпекою адміністративно-господарського штрафу
Так, зі змісту статті 250 ГК України висновується, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади. Або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.
Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 15.02.2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 28.07.2022 року.
Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи, передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції в межах строку, встановленого статтею 250 ГК України.
Варто зауважити, що вказані строки мають принципово різне значення. Адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.
Висновки по справі
Зі встановлених судами обставин слідує. Що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України, що свідчить про правомірність прийняття постанови.
Отримати безкоштовну юридичну консультацію з цього питання можливо у коментарях до цього посту. Якщо питання стосується іншої юридичної проблеми, безкоштовну юридичну консультацію можливо отримати у коментарях на цій сторінці.
Залишити відповідь